Жив собі у нашому селі бідний парубок. А заробляв він тим, що випасав хазяйську худобу.
Погнав парубок рано-вранці пасти воли в Острів. Сонце піднялося вгору, худоба попаcла, а хлопець ліг та й заснув. Воли зійшли на Єлисеєву землю. Угледів те економ та й загнав худобу у панську загороду.
Прокинувся парубок, а сонце іще вище світить, та волів ніде не видно. Швидко збагнув він, що трапилося. Пішов проситися до Єлисея:
— Ви з пана пан чи з хама хам?
А той йому:
— Як це?
— Якщо із пана пан, то віддасте воли, а якщо із хама хам, то залишите собі.
Посміхнувся Єлисей та й звелів випустити худобу з загороди. З того часу про розумних говорять: «Цей із пана пан», а про дурних — «О, цей із хама хам».