Іде одного разу вовк лісом, голодний, холодний. Іде собі, раптом бачить, сидить заєць на пеньочку і їсть моркву. Вовк йому й каже:
— Іди, зайцю, сюди, щоб я тебе з’їв.
А заєць йому:
— Давай краще так. Ти відвернешся і порахуєш до сотні, а я тим часом приготуюсь і принесу себе на тарілочці. Добре?
— Ну давай! — відповів вовк.
Відвернувшись, вовк почав рахувати, а заєць тим часом як чкурнув, то й моркву загубив.
Отака історія трапилася з вовком та зайцем.