Різнокольорові звірі

На галявині, примостившись на пеньку, сиділо жабеня Стриб-Скік і пензликом малювало метелика, який сидів на ромашці. Малювало і співало.

Почувши цю пісню, до жабеняти прибігли зайченя і ведмежа. Їм дуже сподобався малюнок. Щоб прославитися серед лісу, зайчик і собі захотів стати рожевим, а ведмедик синьо-зеленим. Жабеня згодилося їх розфарбувати. Вони стали такими, як хотіли. Коли ведмежа прибігло додому, то мама його не впізнала і навіть насварила. Мама зайченяти теж не впізнала свого сина. Це їх дуже засмутило.

Вже вечоріло. Звірята вирішили лягати спати посеред лісу. Вранці товариші побігли до річки вмиватись, ступили на місток, а той зламаний. Друзі вирішили його полагодити. Поки вони, ладнаючи місток, плескалися в річці, вся фарба з них потекла у воду.

Незабаром робота була виконана. Жабенятко Стриб-Стік дуже хвалило малюків за гарно відремонтований місточок. Ведмежаткова мама теж похвалила товаришів. Вони здивувалися, що та їх впізнала, бо не помітили, що фарба змилася.

Мама сказала, що ведмедик і зайчик стали популярними на весь ліс, бо кожен, хто пройде по містку, згадає хто його відремонтував. Щоб прославитися, не обов’язково бути різнокольоровим!