Провіщена доля

Доля... Вона дається людині при народженні. Не пам’ятаю, як розпочиналася розмова, але і досі згадую те, що повідомила мені бабуся мого чоловіка.

Давно-давно це було. Ішов старець селом і попросився переночувати у одинокої жінки. А бабуся була повитухою. Часто гукали її чоловіки до своїх осель, коли наставав час їхнім жінкам народжувати дитину. Ось і цього разу бабусю звали три рази.

Звечора господиня дала повечеряти перехожому, постіль приготувала. Аж ось постукав хтось у вікно. Бабуся заметушилася, відчинила двері. До хати зайшов сусід. Він просив жінку, щоб та допомогла його дружині. Чоловік поспішив додому. Старенька почала збиратись, щоб прийняти у породілі немовля. Та старець і говорить їй:

— Коли підійдеш до хати, то подивись у вікно. Що ти там побачиш, спробуй запам’ятати.

Жінка так і зробила. А здалося їй, що вся хата наповнена водою. Допомогла бабуся породілі. Взяла з собою гостинця і пішла додому. Через деякий час жінку знову покликали. Підійшла бабуся до другої хати, глянула у вікно і побачила на сволоку прикріплену мотузку.

Допомогла породілі і цього разу. Попрощалася з господарем і пішла додому. Тільки почало світати, як знову постукали до повитухи. Пішла і цього разу бабуся. Пристояла біля вікна, подивилася, а в хаті стіл, заставлений всякою їжею та напоями. Звичайно і цього разу того не було, що привиділося жінці. Вона допомогла молодій мамі.

Повернулася додому, сіла відпочивати, задумалася. Вже встав і старець. Він запитав господиню, що ж вона бачила у вікнах трьох хат. Бабуся говорила, що цієї ночі народилося три хлопчики. Вона розповіла про те, що довелося їй побачити у вікнах трьох хат. Старець сказав жінці, що вона побачила їхні долі.

Перший хлопець у молодому віці потоне у воді, другий також рано піде з життя, бо повіситься, а третій буде довго і багато жити.

Давно вже немає серед нас бабусі, яка розповіла мені про це, а їй розповідала її бабуся. Та цього разу нагадала мені про цю дивну історію чоловікова мама.

Як добре, що в багатьох сім’ях, від найстарших до найменших, передавали свої знання і вміння, історію свого роду і народу.