Жив собі півник і двоє мишенят. Мишенята були дуже ліниві і їм аби тільки гратися. Звали їх Круть і Верть.
Якось знайшов півник колосок і вирішив з нього спекти паляницю. Якось говорить півник мишенятам:
— Хто буде молотити колосок?
Круть говорить:
— Тільки не я.
І Верть говорить:
— Тільки не я.
Півнику довелось самому молотити колосок. Потім півник говорить:
— Хто буде борошно сіяти?
Круть говорить:
— Тільки не я.
І Верть говорить:
— Тільки не я.
Потім півник говорить:
— Хто буде паляницю пекти?
Круть говорить:
— Тільки не я.
І Верть говорить:
— Тільки не я.
Коли півник спік чудову запашну паляницю, мишенята вже були тут як тут. Посідали за стіл і давай просити паляниці. А півник їм і говорить:
— Хто молотив колосок?
Миші кажуть:
— Ти.
— А хто сіяв борошно?
— Ти.
— А хто пік паляницю?
— Ти.
І мишкам стало соромно, вони мовчки вийшли з-за столу.