Жили собі чоловік та жінка. І був у них синочок Іванко, який не любив стригтися. Щоб не стригтися, він ходив у картузику.
Наступило літо, пригріло сонечко. Іванко взяв вудочку і пішов ловити рибу. Коли йшов до ставка, прилетіла сорока, зняла з нього картузика і впустила в воду. Хлопчик почав плакати, хотів дістати картузика, але не зміг. Покинув він вудочку і пішов заплаканий додому.
По дорозі додому підлетів до Іванка горобчик . Поглянув на його голову й подумав, що то копичка сіна. Сів Горобчик Іванкові на голову і зніс яєчко.
Хлопчик ходив-ходив з тим яєчком, поки не відчув, що на голові щось ворушиться. Побіг він до мами і почав кричати:
— Мамо! В мене на голові щось ворушиться.
Поглянула мама на голову сина, сплеснула в долоні:
— Та це ж пташеня!
Став Іванко плакати, просити маму й тата, щоб його постригли. Мама помила його, тато постриг і перетворився Іванко в красивого хлопчика.
Відтоді він стригся й купався, бо дуже не хотів, щоб в нього на голові виводилися пташенята.