Про чарівне горнятко

Жила собі сім’я, чоловік і жінка. Та приснився їм сон, що вони роздали все своє багатство і стали ще багатшими. От вони так і зробили та почали чекати, доки до них прийде багатство, але воно не прийшло. І жінка пішла до батьків, а чоловік світ за очі.

Ішов він лісами, селами і містами та зустрів старенького-старенького діда, та й пішли вони далі.

Почули, що в одному королівстві захворіла дочка короля і її ніхто не може вилікувати. Дід і чоловік пішли туди. Король їм сказав:

— Якщо ви вилікуєте королівну, то я віддам вам все, що ви схочете, а якщо ні, то відрубаю голови.

Чоловік з дідом закрилися в кімнаті і почали лікувати королівну. Дід знався на чарах. Він дмухнув в її рот цілющого повітря і вона стала здорова. Король зібрав бал і запитав, що вони хочуть в дарунок. Дід думав, думав, побачив горнятко і попросив його. Вони вийшли із замку і чоловік сказав:

— Ну й дурний ти, діду, тобі пропонували все що захочеш, а ти взяв горнятко.

Дід промовчав. До них знову дійшла вістка, що в одному королівстві також захворіла дівчина і її не можуть вилікувати. Дід її вилікував. На балу король запитав їх, що вони хочуть. Дід подивився навкруги і побачив мішок із сиром. Попросив його собі. Король віддав.

Вийшли вони в дорогу, і знову чоловік обізвав діда дурнем за те, що взяв сир. А дід сказав, що як зголодніють, то буде сир і вони поїдять. Сіли вони відпочивати, чоловік з’їв сир. А дідусь дав чоловікові горнятко і сказав, щоб він пішов і викопав ямку та набрав води.

Чоловік пішов і тільки копнув, так і побачив срібло. Потім другий раз копнув і побачив золото. Вони викопали золото і розділили його.

Подякував чоловік щедрому дідові, знайшов свою жінку. І стали вони набагато краще жить, ніж раніше. Їхній сон справдився.