Вивіз один селянин на базар гарбузи продавати. От підходить до нього піп і питає:
— А що це ти продаєш?
— Е, батюшко, це таке, що з нього вилуплюються лошата. А з лошати може вийти добрий рисак.
— А як же це воно робиться? — питає піп.
— А дуже просто, — говорить селянин, — треба взяти оцю штуку (показує гарбуза), покласти у гніздо, посидіти на ньому тижнів зо три, потім розбити і матимете лоша.
Піп подумав та й вирішив купити за карбованця гарбуза. Адже коли вилупиться лоша, а потім виросте з нього рисак, та його можна буде продати за сто карбованців.
От вибрав піп великого сірого гарбуза і приніс додому. Сидить на ньому тиждень, сидить другий, третій. Уже гарбуз почав гнити. Розсердився піп, виніс того гарбуза з гніздом у поле та як кине в бур’ян. А там заєць лежав. От він як схватиться і тікать, а піп думав, що то з гарбуза вже вискочило лоша, та як кинеться за тим зайцем, скільки сили, та як заірже по-конячому:
— І-го-го-го... І-го-го-го...
А заєць, почувши крик, ще швидше почав тікати. Піп тоді став, почухав потилицю та й каже:
— От-бо я дурень! Чого я те яйце в хаті не розбив?