Панська чуприна

Одного разу пан ішов по вузькій кладці та й звалився у річку.

— Рятуйте, хто боїться Бога! — кричав він.

А був він лихий до людей. Ось побачив бідняк з берега, задумався та й каже:

— А як же вас, пане, рятувати? Якби мене, то й за чуприну можна, а ви ж пан!

— Тягни, як хочеш, лиш би не втопитися.

Чоловік думає, а тут надбігло ще кілька людей та й кажуть:

— Не годиться пана за чуприну смикати.

— І справді, не годиться.

Отак думали-гадали, поки пан не втопився.