Жила собі бідна сім’я. Були у них два хлопчики, менший був дуже скупий.
Одного разу пішли діти в ліс. Мати дала їм в дорогу сала, хліба. Ішли вони довго, бачать у лісі собака лежить слабий і дуже голодний. Витяг старший брат з торбинки хліб і віддав.
До вечора хлопці відійшли далеко від дому. Посідали на галявинці і витягли все, що мали. Менший взяв хліб з салом і почав їсти. А старший мав лише сало. Він і каже братові:
— Дай мені трішки хліба до сала.
А молодший їсть, ніби й не чує. Ідуть вони далі, а назустріч іде бідний чоловік та й питає:
— Чи нема у вас щось поїсти?
Витяг старший брат з торбинки сало і віддав, а самі пішли далі. Стало надворі зовсім темно. Коли це виходить здоровенний вовк. Старший брат спокійно почав говорити до нього, просити, щоб не чіпав їх. А менший махав торбинкою і кричав. Вовк був дуже голодний, тому відразу накинувся на молодшого брата.
Повернувся додому лише старший син. Ось до чого жадібність доводить.