Жили собі два брати, один — багатий, а другий — бідний. Якось вийшов бідний на поле братове і бачить, що полем ходить якась дівка, збирає колосся і в’яже. Бідний брат питає:
— Хто ти така?
— Я доля твого брата.
— А де ж моя доля?
— Вона лежить під вербою.
— А що мені зробити, аби й моя доля була такою роботящою?
— Я тобі скажу. Візьми доброго ціпка, підійди до неї і бий, скільки можеш. А при цьому кажи: «Ось тобі за те, що не йдеш працювати».
Бідний брат так і зробив, після цього в нього все пішло на лад. А потім став багатшим за свого брата.