Чарівний перстень

Жила собі бідна вдова. І було у неї двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Багато чи мало часу пройшло, але жінка померла, а перед смертю дала синові перстень і суворо наказала, щоб одружився він лише на тій дівчині, котрій цей перстеньок буде впору.

Прийшла пора синові одружуватися. Багатьом дівчатам він переміряв перстень, але жодній він не підійшов. Одним був занадто великий, іншим —малий. Підходив він лише його рідній сестрі. Що залишалося робити бідному парубку? Вирішив він одружитися на сестрі.

Ось уже й музики у двір прийшли весілля грати. Плаче, благає бідна дівчина брата, просить його відмовитись від весілля. Але парубок вирішив дотриматися слова, даного матері. Тоді дівчина вбігла в хату і в розпачі вигукнула:

— Розступись, сира земля, по коліна.

Розступилася сира земля і сховала дівчину до колін. Дівчина знову просить:

— Розступись, сира земля, по пояс.

Розступилася сира земля і провалилася дівчина до пояса. Промовляє дівчина знову:

— Розступись, сира земля, і сховай мене з головою.

Розступилася сира земля і сховала дівчину з головою. Брат, що ввійшов до хати тільки й побачив, як невеличке пасмо волосся зникло під земле. Сів він і гірко заплакав. Адже втратив не лише наречену, а й рідну сестру.

Зібрав він сякі-такі харчі в дорогу та й подався в мандри. Довго чи коротко він ходив аж підійшов до невеличкої хатинки в лісі. Там жила стара баба. Хлопець і попросився до неї переночувати. Зайшовши до оселі, хлопець наносив старій води, назбирав хмизу, а ранком ще й лісу полагодив.

Розчулилася баба та й почала розпитувати парубка, по якій нужді він тут ходить. І хлопець їй і розказав про наказ матері. Пожаліла його стара і дала чарівний клубок, який повинен був відвести парубка на той світ. Пішов хлопець за клубком і через деякий час потрапив у підземний світ. А там все таке, як і у людей, тільки синього кольору.

Іде він, роздивляється навкруги та дивується побаченому. Аж ось клубочок зупинився поблизу великого ошатного будинку. А з нього вискочили дві однакові дівчини. Підбігли до нього, обнімають його, цілують. А він дивується з них і ніяк не може зрозуміти, яка з них його сестра, адже дівчата дуже схожі одна на одну. Дістав він тоді перстеньок і заходився його приміряти. А дівчата по черзі його надівають і обом він якраз впору. Забрав він їх із собою та й вивів з допомогою клубка на землю.

Сестру видав заміж, а з другою дівчиною одружився. І жили вони довго й щасливо, може й до цього часу живуть, якщо не повмирали.