Жили собі чоловік та жінка. Мали вони двох дітей: дівчинку Оленку та хлопчика Василька. Коли діти стали дорослими, Василь вирішив піти у світ — на людей подивитись та й собі розуму набратись. От він і говорить батькам:
— Благословіть мене, тату і мамо, та піду я в світ широкий.
Благословили його батьки і пішов він собі.
Рік не було хлопця, два, а на третій повертається додому, але не сам — з дружиною, з великим багатством. Батьки дуже зраділи синові, справили бенкет, почали розпитувати, де був, що робив.
— Вийшов я з вашої хати, — почав розповідь син, — йду собі, день іду, два іду, а на третій забрів у густий ліс, де самі дерева, кущі, чагарники, та такі великі, страшні, що й не пролізти. Дістав з торбини сокиру і почав рубати старі гілляки та сухі дерева. Вирубав, виніс і склав на велику купу.
Коли де не візьмись дідусь старий на зустріч йде. Привітались, погомоніли і виявилось, що дід живе в цьому лісі. Подякувавши мені за те, що зробив йому таке велике діло, дідусь подарував мені палицю, та не просту, а ту, яка виконує будь-яку роботу.
Батьки аж роти пороззявляли, що син таке говорить, може, думають, з глузду з’їхав за три роки.
— Ти, палице, крутись, крутись, сто один чоловічок на світ з’явись, — вів далі своє Василь.
Тут де не візьмись рівно сто один чоловічок з’явився.
— Щоб зараз біля батьківської хати стояла нова вибілена хата з господарством, — закомандував син.
Тільки вийшли батьки з-за столу на подвір’я, а тут стоїть нова гарна хата. Зраділи такому щастю і відтоді зажили ще краще.
Але тут прийшла біда. Коли палиця все почала робити за Василя, то він став дуже ледачим, байдужим до всього. Весь час лежить та й лежить. Як не бідкались батьки з дружиною, як не говорили з ним, ніщо не допомагає. Вже й люди почали насміхатись.
І тут сестра вирішила перехитрити брата. Вичекала час, коли Василя не було вдома та й заховала палицю. Коли брат повернувся, то відразу пішов до палиці, щоб забажати чоловічкам нарубати дров, аж дивиться — її немає на місці. Побідкався хлопець, посумував за таким скарбом, але вже нічого не вдієш. Побрів Василь сам рубати дрова.
Наступного разу знову ж така ситуація. Та так поступово хлопець почав все робити сам, а палиця перетворилась на звичайнісіньку ломаку. Отак мудра і хитра сестра Олена подолала братову лінь і повернула роботящі руки в сім’ю.