Розказують, що жили собі цар і цариця. Була в них дочка Марійка — хвайна-прехвайна. Одного разу шось загупало в небі і заскочило у вікно. Тутечки жила царева дочка, до неї залетів змій, він мав три голови. Да й украв, той змій царівну.
Змій жив у глибокій ямі, тамечки були ходи в його підземну хату. Цього ж дня ішли три брати: Грицько, Микола й найменший брат Йванко. Йдучи біля ямки, Йванко зронив у неї шляпу. Аби дістати її, брати зв’язали вірьовку, Йван поліз у яму. Але шляпи тамечки не було. Йван зобачив дверцята. Відчинивши їх, він угледів здоровий дім із багатьма горницями. Йван підійшов до одних дверей і зайшов у кімнату. Там була царева дочка Марійка. Вона спитала Йвана, чого він сюди забрів. Йван розповів. Царева дочка просила, щоб він тікав одцюда, бо як прилетить змій, то з’їсть його. Йван впевнено крикнув:
— Я буду битись із цим чудовиськом!
Марійка наградила Йвана кольцом. Якщо його кинути вгору, то звідкись прибігав вовк, який виручав із халепи. Марійка зобачила в куті дві барила, в яких було вино. В одному було таке вино, що забирає силу, а в другому — таке, що додає. Марійка вспіла переставити бочки. Прилетів змій і проказав:
— Ого! Людським м’ясом пахне!
Йван сміливо виступив уперед:
— Я буду битися з тобою!
Змій пригласив Йвана до столу. Налив собі вина з одного барила, а Йванові — з другого. Думав, що сам одужчає, а гість охляне, то він легко його здолає. Але, напившись вина з іншого барила, змій занедужав і повалився. Йван добив його і гукнув на братів, які ховалися в хащах. Вони подали Йванові вірьовку. Першою висунули Марійку.
Затим стали тягти Йвана. Тільки Йван доліз до половини ями, як брати перерізали вірьовку, а самі дали драла. Йван гепнувся в яму.
Він уже сидів тамечки дві неділі. Якось Йван зобачив на пальці кольцо. Він бистренько зірвав його пальця і кинув уверх. Миттю з’явився вовк. Йван сів на вовка і той виніс його з ями. Подарував Йванові саблю, а сам пострибав у ліс. Йван причалапав додому. Саме тоді старший брат Грицько женився з Марійкою.
Коли Йван ввійшов до дому, Марійка зразу впізнала його. А Грицько, помітивши Йвана з саблею, вибрався з хати, втік і більше не повертався. Микола ж, середульший брат, просив Івана, щоб убив його за зраду. Але Йван простив братові.