В народі є багато легенд і казок про гроші. Ходить така казка і в нашому селі. Колись давно люди думали що гроші, закопані в землю, принесуть велике щастя. І вони думали, що викопавши їх, розбагатіють.
В селі жив тайний дід Сандик, про якого казали, що він закопав на своїй землі клад. По селу пішов слух про це і люди заздрили йому.
Одного разу два чоловіки пішли ніччю добувати клад, а цей дід Сандик був у десячаній білій сорочці і штанах. Прийшов до цих чоловіків і каже:
— Хлопці, щоб до ранку ця яма була загорнена.
Крутнув і пішов від них. Вони копали і нічого не найшли. Каже один до другого:
— Ти знаєш, то були гроші. Треба було лопатою вдарити і вони були б посипалися.
— А, може, то Сандик. Підемо узнаємо.
Прийшли до хати, постукали, а діда Сандика жінка одкрила і питає:
— Що ви хлопці хочете?
Ті питають:
— А де Сандик?
Жінка каже:
— Такий слабий лежить.
— Ну як слабий, то ми пішли. Прийдемо взавтра.
Цей дід почув та бистренько на гору, ліг під стріху і слухає, що вони балакають. А вони стоять і сперечаються:
— Я ж тобі казав, що то гроші. Ти ж бачиш, що Сандик слабий. Треба
було вдарити добре і були б посипались гроші.
Дід зліз і каже бабі:
— Бач, що було. Були б мене вбили. Думали що це до них гроші балакають.
Після цього дід рішив переховати клад. Пішов уночі на скалу і став копати. Раптом зірвався сильний вітер, почулися дивні голоси і дід злякався. Тут з’явився великий крук і заговорив до діда:
— Не трогай гроші, бо вони прокляті. І той хто зачепить їх, помре страшною смертю.
В діда Сандика з переляку відібрало мову і він більше ніколи не говорив про гроші. Кажуть старі люди, що гроші мають велику силу мовчання.