Жив дід та баба. Дід поліз на граба. Граб уломився. Дід упав і покотився. А баба діда не пізнала і бороду порвала.
Дід плаче, баба плаче. Каже йому баба:
— Цить, діду, не плач, спечу тобі калач, медом помажу, тобі покажу, а сама з’їм!
Жив дід та баба. Дід поліз на граба. Граб уломився. Дід упав і покотився. А баба діда не пізнала і бороду порвала.
Дід плаче, баба плаче. Каже йому баба:
— Цить, діду, не плач, спечу тобі калач, медом помажу, тобі покажу, а сама з’їм!