Маєш голку

Потоцький завжди носив зашпилену у піджаку голку з ниткою. Зустріне кріпака чи й пана дрібного і питає:

— Маєш голку?

— Ні, прошу пана.

— А, лайдак, безштанько! Штани розірвуться, грішним тілом світитимеш? Дивись, я — маєтний пан, а ношу голку!

І дає прочухана. Серед інших добре відлупцював і підпанка Кондратовича. А цей знав, що Потоцький по неділях може переодягтись і підмалювавшись під жебрака, ходити до вхідної брами в Софіївку і таким жебраком просить милостиню.

Ото ж Кондратович зустрів Потоцького, що повертався додому із жебракування і питає:

— Маєш голку?

— Ні, — каже той.

— Дивись, я уроджений шляхтич, маю четверо кріпаків, а ти лайдак, жебрак.

І віддячив Потоцькому, як сам хотів.