Одного разу в лісі чи то на болоті зустрілися лисичка й журавель. Тоді вони вирішили подружитися. Лисичка як домогосподиня запросила журавля до себе в гості. Він подумав і сказав:
— Добре, лисичко, прийду завтра на обід.
Вони розійшлися по домівках. На другий день лисичка почала готуватися до приходу гостя. Вона наварила кашки. Перед приходом журавля лисичка розсипала їжу в мілкенькі мисочки. Зустрівши гостя, вона запросила його до столу. Лисичка-сестричка язиком вилизує кашку з миски, а журавель дзьобом дзьоб та дзьоб. Так нічого і не з’їв. А хитра лисичка до нього каже:
— Їж кашку, а то я сама всю з’їм.
Журавель був ввічливий. Він встав, подякував за обід і сказав:
— Приходь, лисичко, завтра до мене в гості.
Лисичка погодилася і вони розійшлися. Вставши рано, журавель почав готуватися до приходу лисички-сестрички. Він приготував м’ясо і різні трави. Журавель захотів, щоб лисичка в той день не пообідала. Подумавши, як це зробити, він напхав м’ясо в глечики з тонкою шийкою. Лисичка була голодна. Журавель запросив гостю до столу. Лисичка і так, і сяк до глечика, а м’яса дістати не може. А журавель тихенько дзьобом дістає м’ясо і їсть. Лисичка дуже розлютилася на журавля і пішла.
З того часу журавель не дружить з лисичкою.