Про царицю-жабу

Жили собі три брати. От вони вже виросли і їм пора одружуватися.

Каже батько:

— Беріть три стрілі і пускайте. Куди стріла попаде там ваша наречена.

Одна стріла попала до багатої нареченої, друга стріла попала до хорошої нареченої, а Іванова стріла впала у болото. От Іван пішов забирати стрілу, а на ній сиділа жаба. Він забрав стрілу з жабою і приніс додому. Вже настав другий день, дівчата були у батьковій хаті. Він і каже:

— Котра найкращий хліб та й буде найкращою хазяйкою.

І вони начали пекти. А Іван сидить задумливо й мислить, хто йому цей хліб спече. Підстрибала жаба до нього та й питає:

— Іванчику, чого ти зажурився?

— А як мені не журитися, коли у братів є кому хліб пекти, а мені хто його спече?

А вона до нього:

— Лягай спати, ранок за вечір мудріший.

Він ліг спати, а жаба перетворилася в дівчину та й почала пекти хліб. Наступного ранку Іван встав та й бачить, що у нього найкращий хліб. Взяли три сини хліб та понесли батькові.

Батько подивився на хліб і сказав:

— Твій, Іване, найкращий хліб.

Знову ззиває всіх синів на бал з дівчатами. Два сини приїхали з своїми, а Іван з жабою, соромно Івану, сміються над ним усі. Після балу, коли всі полягали спати, жаба перетворилася в дівчину-красуню. А Іван побачив її на світлі та й каже:

— А ти хто?

— А я твоя наречена.

Так вони одружилися і жили довго та щасливо.