Плодівник

Зловив Іван вовченя, вигодував його, бо кортіло мати свого вовка. Та вовк вовком, Іванову вівцю задушив. І надумав Іван продати його. Веде на мотузці вовка на ярмарок, а назустріч пан їде.

— Іване, що то в тебе за собака? — питає пан. — Скільки живу, а такої породи не бачив.

— Чи ви, пане, зовсім не розумієтеся? — дивується Іван. — Це не собака, а плодівник. Як його на ніч межи вівці впустити, то вранці удвоє більше овець буде.

— Продай, Іване, плодівника, — просить пан. В мене є кошара овець, та я рад ще стільки мати.

Поторгувався Іван і продав за сто золотих. Ще й порадив:

— Впустіть його до овець увечері, аби ніхто не бачив. Нараз закривайте двері, бо наврочите. І до ранку туди не заглядайте.

Пан так і зробив. А на зорі до кошари йде, та двері не відкриваються. Прибіг до жінки і хвалиться:

— Впустив я плодівника до кошари, він стільки овець наплодив, що дверей не відкрити.

Якось з бідою двері відкрили. Із кошари вискочив повний, як бочка, вовк і в ліс утік.

Так пан без овець зостався.