Були собі дід та баба. Пішли вони в поле жито жати. І взяли з собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:
— Де б це глечика поставити?
— Постав, стара під кущем.
Баба послухала діда і поставила глечика під кущем. От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть. Аж біжить котик. Побачив глечика, випив з нього молоко, а голови назад не витягне.
Ходить, крутить головою. Приказує :
— Ну, глечику пожартував і годі, випусти мою голівку!
А глечик не відпускає, хоч ти що хоч роби.
— Підожди ж клятий глечику! — каже котик. — Ось я тебе втоплю!
Побіг він до річки. Встромив голову в воду. Наповнився глек і потягнув за собою кота у воду.