Двадцять друге березня — свято. У нас з давніх-давен розповідають таку легенду.
Сіяв чоловік горох у полі в день сорока Святих Мучеників. Ідуть дорогою сорок чоловік і кажуть:
— Чого це ти сьогодні заходився горох сіяти?
— Нехай мені бог простить, — каже селянин, — бо я забувся, що сьогодні праздник!
— Ну, як ти каєшся, то вродить тобі горох по сорок стручків на стеблі та по сорок зернин у стручині!
Діждався чоловік врожаю. Намолотив сорок мішків гороху. На другий рік селянин знову виїхав сіяти горох на Сорок Святих. Знов ідуть дорогою сорок чоловік і кажуть, що гріх сіяти в цей день, бо свято.
— Е-е, розкажіть дідові своєму лисому, я торік сіяв.
А ті подорожні розгордилися та й кажуть:
— Вродить тобі по сорок болячок на тілі, як ти такий!
Тільки вони це сказали, як чоловіка того геть болячки обкидали. Тоді чоловік догадався, що це кара за гріх. Скинув шапку перехрестився та й каже:
— Простіть Святі Мученики та болячки зніміть!