Було у батька три сини. Якось сталася велика повінь. Батькові треба було переносити через воду синів. Несе він одного і питає:
— Ну, як, сину, я тебе несу через воду, а хто мене на старість буде носити?
А він і каже:
— Я, тату, носитиму тебе завжди.
— Неправду кажеш, — вказав батько та й випустив його у воду.
Несе він середульшого сина через воду та й питає:
— Чи будеш, сину, ти мене так на старість носити?
— Носитиму, носитиму.
— Обманюєш, — сказав та й кинув у воду.
Несе найменшого та й каже:
— Чи будеш ти, сину, дбати про мене так, як я про тебе?
— Буду дбати, але про своїх дітей, — сказав той.
— Правду сказав ти, синку, — відповів батько та й переніс його на другий берег.