Жили собі дід та баба і не було у них дітей. Були вони дуже бідні. Захотілося дідові їсти. От баба і пішла на ґанок, намела борошна і давай місити тісто. Замісила, зліпила колобка. Був він без рук і без ніг. Поклала баба його в піч.
Коли колобок спікся, поклала його на підвіконня, щоб він остив. Тут колобок ожив і втік. Котиться він собі по дорозі, а тут йому назустріч заєць. Говорить:
— Колобок-колобок, я тебе з’їм.
А колобок йому:
— Не їж мене, краще я тобі пісеньку заспіваю.
І давай співати:
Я колобок-колобок,
З тіста мішаний,
На яйцях печений,
Я від діда втік,
Я від баби втік,
І від тебе, зайцю, втечу.
І покотився собі далі. По дорозі котиться він, котиться, і тут йому назустріч вовк, і говорить:
— Колобок-колобок, я тебе з’їм.
А колобок йому:
— Не їж мене, вовчику, краще я тобі пісню заспіваю.
Я колобок-колобок,
З тіста мішаний,
На яйцях печений,
Я від діда втік,
Я від баби втік,
Я від зайця утік.
І від тебе утечу.
І покотився собі далі. Тут йому назустріч ведмідь і каже:
— Колобок-колобок, я тебе з’їм.
А колобок йому:
— Не їж мене, краще я тобі пісню заспіваю.
Я колобок-колобок,
З тіста мішаний,
На яйцях печений,
Я від діда втік,
Я від баби втік,
Я від зайця утік,
Я від вовка утік,
І від тебе утечу.
І покотився. Тут йому назустріч лисиця і говорить:
— Колобок-колобок, я тебе з’їм.
А колобок їй:
— Не їж мене, краще я тобі пісню заспіваю.
І почав співати:
Я колобок-колобок,
З тіста мішаний,
На яйцях печений...
А лисиця йому:
— Щось я тебе не чую, підійди ближче, сядь біля вушка.
Колобок підкотився, тут лисиця його і з’їла. От і казочці кінець, а хто слухав — молодець.