Кмітливий Омелько

В одному селі жили колись чоловік і жінка. Жили бідно, з хазяйства нічого не мали, крім старого гусака. От і говорить чоловік жінці:

— Заріж, жінко, гусака. Піду до пана та обміняю на мішок борошна. Хоч якийсь хліб буде.

Зарізала жінка гусака. Наступного дня пішов бідняк до пана. А той лежить у садочку, відпочиває.

— Добридень, пане! — привітався чоловік. — Я ось вам гусака приніс. Чи не обміняєте на борошно?

— Добре, — каже пан, — обміняю, але за умови, якщо ти поділиш цього гусака між членами моєї родини. У мене є два сини, дві дочки, жінка, ну, і я.

Подумав-подумав чоловік та й каже:

— Ну, пане, вам як голові дому дістанеться голова, жінці — шия, щоб керувала головою. Дочкам крила, підростуть і полетять, як лебідки, з рідного дому. А синам ніжки, щоб стежку до батьківського дому топтали. А я візьму собі тулуб, бо я бідний і нема в мене нічого.

Панові сподобалось, як бідняк гусака поділив. Дав чоловікові мішок борошна, а сам пішов далі відпочивати.

Повертається селянин додому, та такий радісний. Зустрічає по дорозі сусіда.

— Здоров, Омельку! — привітався сусід. — А де це ти був?

— Здоровий будь, Оверку! Ходив я до пана, гусака на борошно поміняв. Бач, ось ледве несу.

Заздрісно стало сусіду. Прибіг він додому і говорить жінці:

— Жінко, ріж мерщій п’ятеро гусей, піду до пана та обміняю на п’ять мішків борошна.

Порізала жінка гусей. Наступного дня поніс їх Оверко до пана. А той лежить у садочку, відпочиває.

— Доброго дня вам, пане! Я тут вам гусей приніс. Чи не обміняєте на борошно?

— Добре, — каже пан, — обміняю. Тільки спершу ти поділи цих гусаків між членами моєї сім’ї. У мене є два сини, дві дочки, жінка, ну, і я.

Ділив-ділив Оверко, ніяк не розділить. Думав-думав — нічого не виходить, бо гусей п’ятеро, а в панській сім’ї шість чоловік. Тоді пан говорить:

— Ану гукай отого чоловіка, що вчора до мене приходив, хай він поділить.

Прийшов Омелько та й почав гусей ділити:

— Ось даю одного гусака дочкам, то тепер їх троє. Ще одного гусака даю синам, і їх уже троє. Тепер держіть, пане, гусака, це вам із жінкою, то вас теж тепер троє. А цих двох гусей я візьму собі, щоб і нас було троє.

Сподобалось пану, як бідняк гусей поділив, і дав він Омельку п’ять мішків борошна.

А заздрісний сусід повернувся додому і без борошна, і без гусей.