Якось двоє дітей, братик і сестричка, пішли купатися до ставка. А в тім ставку жила русалка. Побачила вона їх та й каже:
— Отепер ви мої. Будете на мене працювати.
І повела їх із собою. Хлопцеві наказала дрова рубати, воду носити, а дівчині куліш варити. Отак кожен день з ранку до ночі діти працювали в русалки.
Та от настала неділя. Русалка пішла в гості до лісовика. А братик з сестричкою вирішили втекти.
Повернулася русалка додому, аж бачить, її «пташки» випурхнули з сильця. І вона вистрибом кинулася наздоганяти їх.
Діти теж побачили її здалеку, і тоді дівчинка скинула з голівки гребінець та й кинула його на землю. Відразу ж перед русалкою виросла висока гора, яка зараз пролягає в кінці села Спаського. Важко було русалці продиратися крізь густі та колючі кущі, які росли на горі, але врешті вона таки перейшла гору.
Побачили діти, що вона наздоганяє їх, і хлопець кинув на землю дзеркальце. І тоді перед русалкою з’явилась річка Кільчень, чиста, як дзеркало.
Поки русалка долала річку, діти прибігли додому, до матусі й татка. Довелося русалці повертатися назад у свій ставок.