Жили в одному селі два брати, бідний і багатий. Жив-жив бідний, дітей багато, а добра — всього один гусак. Довго беріг він того гусака, але голод не тітка, їсти хочеться. От і зарізав мужик того гусака. Зарізав, засмажив і на стіл поставив. Все б добре, але хліба немає, і солі немає. Каже чоловік своїй жінці:
— Як будемо цього гусака їсти, без хліба, без солі? Краще занесу його до пана, та попрошу у нього хліба.
Приніс гусака до пана і каже:
— Приніс вашій милості гусака на поклін. Чим багатий, тим і радий.
— Спасибі, мужик, спасибі. Розділи між нами гусака без образи.
А в того пана була жінка, два сини та дві дочки, всього було шестеро.
Подали чоловікові ножа, став він гусака різати та панство частувати. Відрізав голову і дає панові:
— Ви, — говорить, — всьому голова, от вам і голова.
Відрізав шию та подає пані:
— Голова головою, а шия куди поверне, туди й голова заверне.
Відрізав ніжки, дає синам:
— А вам по ніжці, топтати батькові доріжки.
Відрізав крильця, дає дочкам:
— Ви з матір’ю-батьком недовго живете, виростете, з батькового гнізда вилетите.
Лишився з гусака сам тулуб, от чоловік і каже:
— А я чоловік не глуп, тому мені тулуб.
Так чоловік вигадав собі всього гусака. Пан засміявся, чоловіка вином почастував, хліба дав, грошей і додому відпустив.
Почув про це багатий брат, позаздрив бідному, засмажив п’ять гусаків і бігом до пана. Пан подарунок прийняв і попросив його поділити порівну в родині. Багатий тільки голову чухає: «Гусаків п’ять, а багачів — шестеро». Ділив і так, і сяк, але порівну не виходило. Погукав пан бідного чоловіка і наказав йому ділити. А той ділить і каже:
— Пан, та пані, та гусак, от і буде три.
Другого гусака віддав двом синам, третього гусака — двом панночкам. Останню пару гусей взяв собі і сказав:
— Нас теж троє, всім поділив і себе не забув.
Пан нагородив його грошима, а багатого палицею.