Жив собі король і було в нього дванадцятеро дочок. Кожного вечора король заходив до спальної кімнати своїх дочок. Потім він замикав двері в спальню, а ключа ховав у горщик з квітами.
Коли зранку король відкривав кімнату, то їхні черевички були стоптані. Батько принцес оголосив оголошення: той, хто розшукає, де вони всю ніч танцюють, той візьме собі в дружину одну з моїх дочок, а після його смерті стане королем.
Минув один день. І один молодий солдат взявся за цю справу. Ось іде він стежкою, тут до нього підходить бабуся. Почала вона розпитувати куди він іде.
— Я йду до короля по оголошенню. Я повинен спостерігати куди йдуть його доньки танцювати, бо кожного ранку в них стоптані черевики.
— Я тобі дам пораду. Не пий вина. Старша принцеса насипле туди снодійного. Прив’яжи до підборіддя трубочку і проведи під сорочкою та встроми її в пляшку. А коли вони до тебе зайдуть, прикинься наче міцно спиш.
Потім бабуся дала солдату плащ і сказала:
— Якщо його накинеш на себе, станеш невидимим і зможеш слідкувати за принцесами.
Доки старенька і солдат говорили, то вже дійшли до палацу. Король і слуги прийняли чоловіка добре, навіть одягли у королівський одяг.
Ввечері, коли треба було лягати спати, до нього в кімнату прийшла старша донька з кубком вина. Солдат на її очах випив, але не забув поради бабусі. Всі полягали спати.
Настав час. Принцеси почали одягатися. Одна з них пішла подивитися чи спить солдат. А той, почувши невеликий шум, закрив очі.
Старша донька у своїй кімнаті зняла килим, а там були двері, які вона швиденько відкрила. А тим часом солдат накинув на себе плащ і пішов за принцесами. Замітив він, що дванадцята донька відстала від усіх. Вийшли принцеси з будинку, за ним тече річка. Біля берега стояло дванадцять човників, а в них сиділо дванадцять принців. Сів солдат у човник до меншої доньки.
Всі човни пливли до великого замку. І саме там цілу ніч принци та принцеси танцювали.
Настав час принцесами відправлятися додому. Принци переправили своїх подруг через річку додому. На цей раз солдат сів у човен до старшої доньки.
На ранок солдат пішов до короля і все розповів. Король подякував солдату за все. А на другий день молодий чоловік одружився з найменшою донькою.
І стали вони жить-поживать та добра наживать.