Жили дід та баба і вони були самотні. Вони хотіли мати внука або внучку. І ось через деякий час дід каже бабі:
— Бабо! Давай зробимо з соломи внучку.
Так дід із бабою зробили з соломи внучку. Вранці дід з бабою прокинулись і бачать, що на городі її немає. Вибігли, а там дівчина. Вони приготували їй сніданок.
А коли баба захворіла, то дівчина зварила картопельку. Вона знала, що її не можна підходити до печі, бо вона згорить. Але потім вона хотіла поставити чай. Підійшла дуже близько і згоріла. І баба з дідом стали самотні.