Жив собі цар. Дав він якось указ по своїй країні, що хто йому буде розповідати одну казку три роки, три місяці і три дні, тому віддасть половину царства. Прийшов один чоловік, та не пройшло три дні, як закінчилась його казка. Прийшов другий, розповідав казку три місяці. Прийшов третій, та й каже:
— Була в одного господаря велика-велика комора, наповнена зерном. В ній завелась мишка. Прогризла вона нірку і стала носити по зеренцю у свою нірку. Бігала туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди...
Пройшло три дні, а потім три місяці, а чоловік розповідає:
… туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди...
Цар і запитує:
— А який же кінець цій казці?
— Підожди, — відповідає чоловік, — мишка ще не все зерно переносила. Вона сама малесенька, а комора в господаря велика-превелика. Так що потрібні роки, щоб переносити все зерно. Туди-сюди, туди-сюди, туди-сюди...
Чоловік чесно заробив половину царства.