Не скупися

Якось вранці циганка каже до цигана:

— Піду попід хатами та напрошу зерна, а ти змелеш, просієш. А потім я наварю вареників.

Мале циганя зіскочило з печі і радісно вигукує:

— А я буду їсти по п’ять, по п’ять!

Циган так розсердився, що схопив ременя і почав бити циганя, примовляючи:

— А не скупись! А не скупись!