Якось один пан мав кота. А той кіт був такий незграбний. Якось він розбив золоту вазу, яка дісталась панові від його батька. Пан розізлився та й викинув кота на подвір’я. Пішов кіт у ліс.
Приходить до лісу. А сам так утомився, що сів спочити на пеньок. Тільки він сів, а тут до нього голос:
— Ти хто?
— Я? Я кіт! А ти хто? — здивувавшись, запитав кіт.
— Я той, хто тобі допоможе. Давай я тебе візьму до себе працювати на три роки.
— Добре, — погодився кіт.
Пройшло три роки. Кіт задумався, що пора йому йти додому.
— Я йду до свого пана! — крикнув кіт на весь палац.
— Добре, іди! — відповів голос.
Пішов до пана кіт, зайшов до хати. Дав панові мішечок золота. Пан, здивувавшись, подивився на кота і взяв мішечок. І кожен день вони зранку сварились, а увечері знову мирились.