Помирала мама і залишала єдину доньку Ганну. Лишаючи доньку, дала їй насіння і сказала:
— На сороковий день мій посій це насіння. Виросте верба. Будеш говорить до верби: «Верба яра, відчинися, Ганна-панна прийшла!» Вона й допоможе тобі.
От пройшло сорок днів, посіяла дівчина насіння, виросла верба.
А згодом тато одружився з другою жінкою, яка мала власну дочку. У неділю мачуха збирається до церкви. Свою доньку наряджає, а Ганну роботою наділяє. Зробила Ганна роботу, а до церкви то їй хочеться! Підійшла вона до верби і каже:
— Верба яра, відчинися, Ганна-панна прийшла.
Відчинилася верба. Виїжджає із верби карета, одежа висить і жовті черевички стоять. Одяглася вона в сяючу одежу і поїхала до церкви.
Коли вона зайшла до церкви, то служба припинилася, тому що в церкві сяйво появилося. І всю службу тіки на неї і дивилися. Тільки служба кінчилася, не встигли люди з церкви вийти, а панни немає. Мова про неї розійшлася по всіх околицях і дійшла до другого села. А в тому селі молодий пан жив. Захотілося йому подивитися на гарну дівицю.
На другу неділю мачуха знову збирається до церкви. А Ганну знову роботою нагородила. Зробила Ганна всю роботу і пішла до верби. Одягнулася в ще гарнішу одежу і сріблясті черевички. Сіла в карету і приїхала до церкви. В церкві стала на те саме місце, що й перший раз. Після служби Ганна перша вийшла, сіла в карету і зникла. Прийшла мачуха додому й розповіла, що пан так закохався в ту дівчину, що на сповіді й слова мовити не міг.
Вирішив пан познайомитися з нею. А що вона бистро уходила, то на наступну неділю те місце, де вона стояла, смолою облив. Коли мачуха з донькою і батько поїхали до церкви, Ганна знову прийшла до верби:
— Верба яра, відчинися, Ганна-панна прийшла.
Відчинилася верба. Виїжджає із верби карета, одежа висить і червоні черевички стоять. Одягнулася дівчина і поїхала до церкви. У церкві знову стала на своє місце. Після служби кинулася йти, а черевички до смоли пристали, що ніяк рушити. Так пан з нею побачився. Но в ту минуту вона знову стала тією Ганною, якою була. Пан не подивився, що вона бідна і одружився з нею. І стали вони жить-поживать і добра наживать.