Жили собі чоловік і жінка. Добрі люди були, але тільки нікого до кінця не слухали і завжди кричали:
— Знаємо! Знаємо!
Якось приходить до них незнайомий і приносить халат.
— Якщо надіти його і застебнутись на один ґудзик, — сказав чоловік, — то підніметесь на один метр від землі, на два ґудзики — до півнеба долетиш, на три — зовсім у небо полетиш.
Замість того, щоб запитати, як же назад повернутися, чоловік закричав:
— Знаємо!
Одяг він на себе халат, застебнувся відразу на всі ґудзики і полетів у небо. А жінка його біжить і кричить:
— Дивіться, дивіться! Мій чоловік летить!
Так бігла вона, поки не впала в безодню, якої не бачила, бо дивилась тільки в небо. На дні безодні текла річка.
Кажуть люди, що вона перетворилася в рибу, а він в орла.