В одному невеличкому селі жила собі баба. І була вона дуже хитрою. Одного разу вклала вона з чортом угоду, в якій ішлось про те, що вони будуть разом хазяйнувати, а те що виростять — ділитимуть порівну.
Вирішили вони посіяти моркву. Доглядали за нею, сапали, поливали. І морква виросла нівроку.
— Ну що ж, пора ділитися, — сказав чорт.
— Пора, — відповіла баба.
— А як же ми поділимо те що виростили? — запитав чорт.
— Ну, давай мені буде те, що в землі, а тобі те, що зверху.
— Згода, — відповів чорт.
Зібрали вони урожай і розійшлись зимувати. На другий рік знову зібралися сіяти.
Але чорт сказав:
— На цей рік мені уже буде те, що в землі, а тобі те, що зверху.
— Добре, — відповіла баба.
І вирішили посіяти пшеницю, а коли вона виросла, то знову почали ділитися. Ділилися, як і домовилися: бабі те, що зверху, а чортові те, що в землі. Баба забрала пшеницю, а чорт корінці.
На наступний рік баба питає у чорта:
— Що будемо сіяти?
А чорт каже:
— Е ні, бабусю, буду я краще сам сіяти, більш з тобою справ я не хочу мати.
І на тому розійшлись.