Жила собі стара баба та мала курочку. Та ту курочку так бавила, як котенятко. За те несла їй курочка щодня по однім яйці.
Но старій було мало одного, та й захотілося їй, щоб та курочка хоч по двоє або аж по троє яєчок на день несла. Ну що тут робити? От і подумала вона: «Чим краще я до неї, тим краще і вона до мене».
І стала курочку ще краще доглядати і пхати в неї, як в дюравий мішок. Коли же курка стовстіла, то й зовсім нестися перестала.
Якщо замного жадаєм, то й то тратим, що маєм.