Про гладущик

Жила собі дуже старенька бабця Кліма. Бідно вона вік вікувала.

Одного вечора заснула вона після натрудженого дня, та й сниться їй дивний сон. Де не візьмись, з’явився на столі гладущик молока, теплого, пахучого. Хотіла бабця напитися молочка, але десь взявся якийсь голос і почав промовляти:

— Не пийте! Не пийте! Це молочко принесе вам багатство!

Здивувалась дуже старенька, навіть трішки злякалася, але цікавість перемогла і почала вона бесіду вести з Духом.

— Як же може гладущик молока принести багатство, хіба це скарб, чи що?

— Молочко відстоїться, зробите сиру, сметани. Оце продасте на базарі, на тому місці купите індичку. Індичка нанесе яєць, виведе індичаток, ви їх продасте, заробите тяжко багато грошиків. Та й купите коника, запряжете в бричку і будете підвозити людей до города. А вони будуть вам грошики платити.

Бабця Кліма аж зачудувалася, як це так можна з одного гладущика молока одержати стільки грошиків.

Тільки хотіла старенька взяти незвичайний гладущик, як він почав відсуватися на край стола, а потім впав і розбився. Молочко пролилося, а потім десь пропало. Сплеснула бабця руками та й проказала з досадою:

— Не було щастя зрання, не буде й до смеркання!