Про багатого пана та бідного мужика

Жив собі багатий пан. У нього був бідний мужик. Пан заставляв його тяжко робити, а платити нічого не платив.

Мужик думав: як би втекти від пана або щось таке придумати, щоб легше жилося. Думав, думав і придумав.

У пана був старий собака. Сам пан був тоже старий і ледве дихав. Одного разу приходе мужик до пана і каже:

— Дай мені половину свого багатства — я тобі за двадцять років навчу твого собаку говорити.

Пан зразу не хотів, а потом згодився і віддав половину багатства мужикові й собаку, щоб той навчив говорити його. Зажив мужик добре, тільки сміється з пана.

Минуло п’ятнадцять років, а собака ще не говоре. Тоді пан каже мужикові:

— Якщо через п’ять років собака не буде говорити, то я тебе заб’ю.

Мужик погодився. Минув рік, і пан вмер. Мужик і каже сам до себе:

— Я так і думав, що за двадцять років або собака здохне, або пан вмре.

Так мужик обманув пана.