Жив у одному селі добрий чоловік і був у нього син. Якось одного разу каже батько синові:
— Слухай, сину, треба жити так, щоб ти мав у кожному селі свою хату, на кожний день нові чоботи і щоб тобі всі люди кланялись.
Задумався син над батьковими словами та й питає:
— Як же це, батьку, я можу поставити у кожному селі хату, купувати щодня нові чоботи і примусити всіх людей мені кланятись?
Засміявся старий батько та й каже:
— Дуже легко, сину! Матимеш у кожному селі доброго товариша, то будеш мати і свою хату. Щоб на кожний день були нові чоботи, треба їх щовечора чистити, і на ранок будуть як нові. І, якщо, сину, будеш вставати рано — раніше за всіх, йтимеш на роботу і працюватимеш старанно, то всі люди, що будуть проходити біля тебе, будуть вітатися з тобою і кланятись.
Замислився син над цими слушними порадами і зрозумів, що не так вже й важко мати в кожному селі нову хату, кожний день нові чоботи і домогтися, щоб тобі люди кланялися.