В одному селі жила була собі бабуся. І у своєї сусідки позичила вона глечик молока, дуже зраділа. Прийшла до хати, глечик поставила на кінець столу, сама сіла на лавку тай почала мріяти:
— От зберу із молока сметану, піду на базар, продам сметану, а на ті гроші куплю півника і курочку. Курочка нанесе яєць, піду на базар продам яйця, куплю козу. Коза окотиться, приведе козенят, я козенят продам, куплю корову. Буду доїти корову, молоко продавати. Ох і заживу!..
Вдарила баба рукою по столі, глечик впав і розбився. Бабуся гірко плакала, та нічого не вдієш, не кажи гоп поки не перескочиш.